Бердичів і околиці з найдавніших часів
до ІХ ст. н. е.

Заселення первісними людьми території сучасної Житомирщини почалося в давньокам’яному віці (палеоліті), ймовірно ще в ашельську епоху (1 млн. - 150 тис. років тому). Пам’ятки даного періоду зустрічаються в Черняхівському, Овруцькому та Радомишльському районах. На Бердичівщині, як палеолітичних, так і мезолітичних знахідок не виявлено, що пов’язано насамперед з недостатньою вивченістю району. Але безумовним є те, що землі краю здавна приваблювали поселенців. Річка Гнилоп’ять з густою мережею приток була для давніх жителів джерелом води, тут водилося багато риби, водоплавної птиці. Неосяжні лісові масиви давали будівельний матеріал, в них водилося багато дичини, росли дикі фруктові дерева, ягоди. З початком землеробства велике значення відігравали родючі чорноземи і пасовища в заплавах. Ліси давали можливість випалювати деревне вугілля для виготовлення кричного заліза. Крім того, місцевість була багата на поклади залізних болотних руд, піщаника, граніту, різноманітних глин.

Найдавнішими в районі вважаються пам’ятки, досліджені Г.Богуном в ряді населених пунктів району. Так, на захід від с. Слободище, неподалік від урочища "Дудчина гора”, на поверхні піщаних дюн дослідником було зібрано велику кількість крем’яних виробів мікролітичного типу: крем’яні нуклеуси, відбійники та фрагменти ліпного посуду, прикрашеного гребінчастим орнаментом. Схожими були знахідки поблизу сіл Катеринівка, Бистрик і в самому місті, в районі “Піски”. На думку Г.Богуна, їх можна віднести до пам’яток періоду неоліту. Але зібраний матеріал не дозволяє визначити до якої саме археологічні культури вони належать. Можливо це були племена Дніпро-Донецької культурної спільності, які населяли територію України в другій половині V – середині ІІІ тис. до н. е. Для вирішення даної проблеми потрібні подальші археологічні дослідження.

З кінця ІV тис. до н. е. в пошуках нових родючих земель і пасовиськ Східну Волинь починають заселяти племена трипільської культури, які внаслідок контактів з місцевим населенням формують своєрідні варіанти даної культури. За словами Т.Мовчанівського, переплетінню різних типів і варіантів доісторичних культур на півдні Житомирщини сприяло те, що дана місцевість є водорозділом між системами річок Тетерева, Росі та Південного Бугу. Залишки поселень трипільської культури у Бердичівському районі виявлені поблизу