48. ПАМ'ЯТНЕ МІСЦЕ РОЗТАШУВАННЯ КОНЦТАБОРУ РАДЯНСЬКИХ ВІЙСЬКОВОПОЛОНЕНИХ Елисаветский С. Бердичевская трагедия (Документальное повествова ние).- К., 1991.- С.36-37. Круглов А.И. Энциклопедия холокоста.- К., 2000.- С.52-53. Олена Іващенко Додаток:1. Село Дмитрівка за п’ять кілометрів від Бердичева по Житомирському шосе, в ньому був дитячий будинок під час німецько-фашистської окупа ції Бердичева. м. Бердичів 48. ПАМ’ЯТНЕ МІСЦЕ РОЗТАШУВАННЯ КОНЦТАБОРУ РАДЯНСЬКИХ ВІЙСЬКОВОПОЛОНЕНИХ (іст.). Південна ча стина міста, район Лисої Гори, вул. Котовського, 1. Розміщувався в трьох казармах, які збереглися дотепер. Його територія знахо дилася з північної сторони - нині житлові будинки по вул. Бу льонного, з півдня - вулиця Братів Міхеєвих, із сходу - Будинок офіцерів по вул. Котовського, із заходу - р. Гнилоп’ять. Будинки 2-поверхові казарменого типу, збудовані 1912, стіни цегляні, дах залізний. Належали до війни військовій частині. У липні 1941, відразу з окупацією, німецькі нацисти створили в колишніх казармах концтабір для військовополонених, пригна ли до міста 48 тисяч радянських військовополонених і розмісти ли їх у колишньому військовому містечку „Елінг", більшість з них знаходилися під відкритим небом літом і зимою. Концтабір був обнесений кількома рядами колючого проводу, через який про пускали електричний струм високої напруги. Наступного дня німці забрали в полонених одяг і взуття, видали їм старий рва ний одяг, серед якого був і жіночий. Серед 34-х найбільших концтаборів України Бердичівський був одним із найчисленніших і з найжорстокішим режимом. Увесь табірний порядок життя і праці встановлювали комендант та його помічники. В таборі не було води і каналізації, ліжко та долівка слугували для 3-х - 4-х чоловік, які прикривалися одним рядном, що не мінялися місяцями. Однак більшість полонених опини лися під відкритим небом, спати доводилося на холодній землі. їхня їжа складалася із 100 грамів проса і півлітра води на добу.
|