48. ПАМ'ЯТНЕ МІСЦЕ РОЗТАШУВАННЯ КОНЦТАБОРУ РАДЯНСЬКИХ ВІЙСЬКОВОПОЛОНЕНИХ

Елисаветский С. Бердичевская трагедия (Документальное повествова
ние).- К., 1991.- С.36-37.
Круглов А.И. Энциклопедия холокоста.- К., 2000.- С.52-53.

Олена Іващенко

Додаток:

1. Село Дмитрівка за п’ять кілометрів від Бердичева по Житомирському
шосе, в ньому був дитячий будинок під час німецько-фашистської окупа
ції Бердичева.

м. Бердичів

48. ПАМ’ЯТНЕ МІСЦЕ РОЗТАШУВАННЯ КОНЦТАБОРУ
РАДЯНСЬКИХ ВІЙСЬКОВОПОЛОНЕНИХ
(іст.). Південна ча
стина міста, район Лисої Гори, вул. Котовського, 1. Розміщувався
в трьох казармах, які збереглися дотепер. Його територія знахо
дилася з північної сторони - нині житлові будинки по вул. Бу
льонного, з півдня - вулиця Братів Міхеєвих, із сходу - Будинок
офіцерів по вул. Котовського, із заходу - р. Гнилоп’ять. Будинки
2-поверхові казарменого типу, збудовані 1912, стіни цегляні, дах
залізний. Належали до війни військовій частині.

У липні 1941, відразу з окупацією, німецькі нацисти створили
в колишніх казармах концтабір для військовополонених, пригна
ли до міста 48 тисяч радянських військовополонених і розмісти
ли їх у колишньому військовому містечку „Елінг", більшість з них
знаходилися під відкритим небом літом і зимою. Концтабір був
обнесений кількома рядами колючого проводу, через який про
пускали електричний струм високої напруги. Наступного дня
німці забрали в полонених одяг і взуття, видали їм старий рва
ний одяг, серед якого був і жіночий.

Серед 34-х найбільших концтаборів України Бердичівський був
одним із найчисленніших і з найжорстокішим режимом. Увесь
табірний порядок життя і праці встановлювали комендант та його
помічники. В таборі не було води і каналізації, ліжко та долівка
слугували для 3-х - 4-х чоловік, які прикривалися одним рядном,
що не мінялися місяцями. Однак більшість полонених опини
лися під відкритим небом, спати доводилося на холодній землі.
їхня їжа складалася із 100 грамів проса і півлітра води на добу.