м. Бердичів

49. ПАМ’ЯТНЕ МІСЦЕ ПРОВЕДЕННЯ ЯРМАРКІВ 18-19-го ст.
ст. (іст.). Соборна площа, 25. Територія біля муру з північного та
східного боку фасаду кляштора ордену Босих Кармелітів та монас
тиря, охоплюючи торговельну площу, яка займала територію біля
Успенського Собору, фортеці та прилягаючих до них вулиць. Май
же кілометр від кріпосних стін, біля Успенського собору і далі по
вул. Білопільській тягнулися суцільні кам’яні будівлі, нижні повер
хи котрих були зайняті лавками, а верхні - транспортними, банків
ськими, нотаріальними, комісійними та іншими конторами. В ма
газинах можна було купити все для потреб хлібороба та розкоші
вельможі.

Бердичів з Гнилоп’яттю порівнювали зі Стамбулом і Босфо
ром. На січень 1887 тут нараховувалося 570 купецьких закладів і
1256 лоточних (у середньому на два будинки припадав один за
клад). З другої половини 19-го ст. діяли торговельні фірми Іолі-
сів, Кобилянського, Гальперіна,Магазаннікова, Жирардова, Брод-
ського, Маргулісів, Морозова, Кузнецова; працювали відділення
російсько-французького та торговельно-промислового банків і
відділення російсько-китайського банку. Здійснювали свої опе
рації кредитне товариство, купецьке товариство взаємокредиту,
банківські контори.

За дозволом короля Речі Посполитої Станіслава Августа, з 1765
в Бердичеві проводилось десять ярмарків; серед них найбільши
ми були: Онуфріївський (починався 12 червня) і Успенський (15
серпня) - тривали по 6 тижнів; Дем’янівський (1 листопада), Йо
рданський - (8 січня) і Пасхальний (23 березня), які тривали по
три тижні. Сучасники порівнювали їх з дрезденськими ярмарка
ми, бо річний прибуток їх становив понад 20 млн. сріблом. Сюди
приїздили купці з Російської імперії, Австрії, Німеччини, Туреч
чини, Галичини та інших країн. Торгували зерном, льоном, вов
ною, шкірами, виробами з дерева, посудом, смолою, дьогтем, ри
бою, цукром, полотном, сукном, шовком, галантереєю, плугами,
косами та іншими виробами із заліза, ювелірними прикрасами. З
імпортних товарів мали попит кава, тютюн, цитрусові, горіхи, пря-