50. ПАМ'ЯТНЕ МІСЦЕ СТРАТИ І БРАТСЬКА МОГИЛА ВІЙСЬКОВОПОЛОНЕНИХ ТА МИРНИХ ЖИТЕЛІВ Похилевич Л. Сказания о населенных местностях Киевской губернии. - К., 1864. Чайковский М. Записки Садык-паши // Киевская старина.- К., 1891. Субботин А.П. В черте еврейской оседлости.- Вып.И.- СПб., 1890.- С.97-124. Весь Юго-Западный край. Справочная и адресная книга по Киевской, По дольской и Волынской губерниям.- К., 1913.- С. 1116. Історія міст і сіл УРСР. Житомирська обл..- К., 1973.- С.166. Знай свій рідний край.- Блажкун О.С., Шатило Н.М. // Бердичів-реклама. 1995.- 1 квітня. Наталія Захарчук Додаток:1. Пам’ятного знака не встановлено. 2. Про значне накопичення капіталів говорить наявність у місті у 40-х роках 9-ти банків. Усі вони займались фінансуванням торгівлі та надава ли кредити поміщикам під заклад маєтків, врожаю тощо. 3. Свято -Троїцька церква побудована 1771 (дерев’яна), 1836 на її місці по будована кам’яна церква, яка діє донині. 4. „Балагула" - слово єврейське, що означає конкретне заняття людини. Інакше кажучи, це - фірман, що постійно займається своєю професій ною справою. м. Бердичів 50. ПАМ’ЯТНЕ МІСЦЕ СТРАТИ І БРАТСЬКА МОГИЛА ВІЙ СЬКОВОПОЛОНЕНИХ ТА МИРНИХ ЖИТЕЛІВ (іст.). Пл. Со борна, 25. Західна частина монастиря-кляштора босих кармелі тів. Поховано 960 військовополонених та мирних жителів міста, які були розстріляні німецько-фашистськими окупантами 28 сер пня 1941. Біля західної стіни монастиря була вирита величезна яма, до якої карателі зганяли приречених, ставили їх на коліна перед ямою і вбивали пострілом у потилицю. Прізвища страче них не відомі. В1944 на могилі встановлено двометровий обеліск із сірого гра ніту з меморіальним написом. Джерела та література:Державний архів Житомирської області.- Ф.2636, оп.1, спр.9.- Арк. 4. Житомирщина в період тимчасової окупації німецько-фашистськими за гарбниками.- Житомир, 1948.- С.36-37, 43. Україна. Путівник. Вип.ІІ.- Київ, 1995.- С.145.
|