50. ПАМ'ЯТНЕ МІСЦЕ СТРАТИ І БРАТСЬКА МОГИЛА ВІЙСЬКОВОПОЛОНЕНИХ ТА МИРНИХ ЖИТЕЛІВ

Похилевич Л. Сказания о населенных местностях Киевской губернии. -
К., 1864.
Чайковский М. Записки Садык-паши // Киевская старина.- К., 1891.
Субботин А.П. В черте еврейской оседлости.- Вып.И.- СПб., 1890.- С.97-124.
Весь Юго-Западный край. Справочная и адресная книга по Киевской, По
дольской и Волынской губерниям.- К., 1913.- С. 1116.
Історія міст і сіл УРСР. Житомирська обл..- К., 1973.- С.166.
Знай свій рідний край.- Блажкун О.С., Шатило Н.М. // Бердичів-реклама.
1995.- 1 квітня.

Наталія Захарчук

Додаток:

1. Пам’ятного знака не встановлено.
2. Про значне накопичення капіталів говорить наявність у місті у 40-х
роках 9-ти банків. Усі вони займались фінансуванням торгівлі та надава
ли кредити поміщикам під заклад маєтків, врожаю тощо.
3. Свято -Троїцька церква побудована 1771 (дерев’яна), 1836 на її місці по
будована кам’яна церква, яка діє донині.
4. „Балагула" - слово єврейське, що означає конкретне заняття людини.
Інакше кажучи, це - фірман, що постійно займається своєю професій
ною справою.

м. Бердичів

50. ПАМ’ЯТНЕ МІСЦЕ СТРАТИ І БРАТСЬКА МОГИЛА ВІЙ
СЬКОВОПОЛОНЕНИХ ТА МИРНИХ ЖИТЕЛІВ
(іст.). Пл. Со
борна, 25. Західна частина монастиря-кляштора босих кармелі
тів. Поховано 960 військовополонених та мирних жителів міста,
які були розстріляні німецько-фашистськими окупантами 28 сер
пня 1941. Біля західної стіни монастиря була вирита величезна
яма, до якої карателі зганяли приречених, ставили їх на коліна
перед ямою і вбивали пострілом у потилицю. Прізвища страче
них не відомі.

В1944 на могилі встановлено двометровий обеліск із сірого гра
ніту з меморіальним написом.

Джерела та література:

Державний архів Житомирської області.- Ф.2636, оп.1, спр.9.- Арк. 4.
Житомирщина в період тимчасової окупації німецько-фашистськими за
гарбниками.- Житомир, 1948.- С.36-37, 43.
Україна. Путівник. Вип.ІІ.- Київ, 1995.- С.145.