гає меморіальний музей у с Верхівні Ружинського району, що не
подалік від Бердичева.

Нині костьол належить римсько-католицькій парафії. На буди
нку в 1966 встановлена меморіальна дошка із білого мармуру
(0,8x0,6 м) з присвятним написом.

Джерела та література:

Державний архів Житомирської області.- Ф.660, оп.1, спр.4.- Арк. 40.
Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР; т.2.- Київ,
1985.-С.147.
Путова Г.В. Стан Бердичівської парафії св.Варвари згідно з візитаціями
кінця XVIII - поч. 40-х р. XIX ст. // Бердичів древній і вічно молодий. Наук. зб.
„Велика Волинь", т.32.- Житомир.- с.37-38.
Моруа Андре. Прометей, или Жизнь Бальзака.- М„ 1968.- С.585.
Україна. Путівник. Вид.ІІ.- Київ, 1995.- С. 145.
Неделя № 38 за 1977.

Олена Іващенко

Додаток:

Напис:
1. "У цьому будинку в 1850 році вінчався видатний французький письмен
ник Оноре де Бальзак".
2. Опис первісного храму подано тому, що в літературі існують різні вер
сії щодо його спорудження.

м. Бердичів

17.МЕХАНІЧНИЙІЧАВУНОЛИВАРНИЙ ЗАВОД, МАШИНО
БУДІВНИЙ ЗАВОД „ПРОГРЕС" (іст.). Вул. К. Лібкнехта, 79. У без
посередній близькості до залізничного вокзалу на Торговій площі,
що називалася "Рогаткою". 1880 Л.К. Плахецький заснував механі
чний і чавуноливарний завод. Йому вдалося скупити в прилеглому
районі землі разом з будовами загальною площею 3730 кв.сажен, де
розмістилися виробничі цехи і дільниці заводу. Кількість робітни
ків 30, а річний обсяг виробництва - 50 тис. руб. Завод почав ре
монтувати сільськогосподарський реманент, а згодом виготовляти
плуги, сіялки, віялки.

1882 власник заводу запросив у компаньйони купця І.М. До-
берського та інженера-технолога М.Ф. Барсукова, які реорганізу
вали завод у Товариство на паях і розробили його статут. 1896 був