тягували своїх синів і дочок, молили визнати їх своїми і тим вряту-
вати від смерті. Немічних хворих і слабких, в основному стариків і
дітей, гестапівці вантажили на 3- та 5-тонні автомашини, останніх
гнали великими партіями пішки до місць страти (серед них була
вчителька французької мови Катерина Савеліївна - мати відомого
письменника Василя Гроссмана). Охороняли їх німецькі солдати і
офіцери. Тих, хто виявляв найменшу спробу втекти, розстрілювали
на місці. Із тисяч пригнаних на розстріл залишився в живих десяти-
річний Хаїм Ройтман, якого підібрав і усиновив Г.П. Остапчук. Бер-
дичівська трагедія вересня 1941 - перший масовий геноцид єврей-
ського населення, здійснений гітлерівцями в Європі й Радянському
Союзі.

Джерела і література:

Державний архів Житомирської області.- Ф.2636, оп.1, спр.9.- Арк. 13,13 зв.
Житомирщина в період тимчасової окупації німецько-фашистськими
загарбниками. - Житомир, 1948. - С.37-38.
Довідник про табори, тюрми та гетто на окупованій території України
(1941-1944). - К., 2000. - С.76.
Круглов А.И. Энциклопедия холохоста. - К., 2000. - С.53-54, 56-57.
Черная Книга. - Иерусалим, 1980. - С.30-32, 41-42.
Елисаветский С.Я. Бердичевская трагедия (Документальное повествова-
ние). -К., 1991. -С.28-31.

Олена Іващенко

Додаток:

1. Персоналії:
Василь Семенович Гроссман;
Герасим Прокопович Остапчук.
2. Староміська вул. - не змінена назва; Муромська - вул. 30-річчя Пере-
моги; Штейнівська - вул.Толстого; Купечівська - вул. Шмідта.
3. Прізвища інших закатованих, окрім матері В. Гроссмана, не відомі.

м. Бердичів

47. ПАМ’ЯТНЕ МІСЦЕ ЄВРЕЙСЬКОГО ГЕТТО НА ЛИСІЙ ГОРІ
(іст.). Південна частина міста. З півночі на відстані 200 м розташо-
вана військова частина (колишній концтабір), на південь - озеро,
на захід - р. Гнилоп’ять, із сходу в 10-ти м - підстанція, вул. Котов-
ського, 1.1912 тут був споруджений двоповерховий, цегляний буди-