Твір на тему « Дружба народів — Не просто слова, дружба народів — це правда жива...» Кац, і сім’я Альперовичів, теж євреї, дядько Промокашка (не знаю, хто він за національ- ністю, здається, він її не має). Спрявжній інтернаціанал. Хоч за націоналныстю я вірменин, але моя сім’я не живе у Вірменії. Я не знаю вірмен- ської мови, а мої батьки пам’ятають лише окремі слова. Мій батько виріс у Львові, на Вірменській вулиці, отже, він вірменський поляк, або ж польський вірменин. Якось я почув від свого дідуся одну легенду. Думаю, що вона якраз про дружбу різних народів, про те, що представники різних народів шукають одне в одного те, чого їм бракує. Ось ця легенда. Вірмени — один із найдавнішних народів світу. Навіть у найпершій книзі людства Біблії йдється про гору Арарат. На ній жив- мудрий народ. Якось Бог сказав: «Вірмени, ви живете на горі Арарат! Подивіться в долину! Там живуть нерозумні народи! Одні сіють пшеницю і їдять лише її, а інші розводять худобу і їдять тільки, м’ясо. І не- навидять вони один одного: землероби нази- вають скатярів кровопивцями, а ті їх — гноярами. І немає миру поміж ними. І вби- вають вони одне одного, і немає тій війні кінця-краю. Ідіть, вірмени, вниз і помиріть їх!» От зібралися вірмени і пішли, як наказав їм Бог. Приходять вірмени до землеробів і кажуть: «Позичте нам зерна, а ми віддамо вам борг теплою шкірою. Тоді приходять до скатарів і кажуть: «Скуштуйте цього запашного хліба, це і їжа, й ліки водночас. Міняймося: хліб на шкіру вбитої худоби». З тих часів і ходить торговий народ вірмени
|