Преса Бердичева - «дзеркало» історичних подій в краї
Останнім часом все частіше зустрічається інформація про 
те, що цифрові газети витісняють на ринкові традиційну 
пресу і впевнено відвойовують у них аудиторію. 

У 2007 році доля традиційних газет як засобів масової інформації 
впала до 25%, а до 2012 року, як прогнозують спеціалісти, цей показник 
не перевищуватиме 20 відсотків. 

Прогнозується подальше зниження інтересу з боку читачів до «паперових
» газет як з об'єктивних, так і з суб'єктивних причин. Доля традиційних 
газет в рекламних бюджетах впаде з 26,5% у 2008 році до 25% 
у 2011 році, а відповідні витрати інтернет-видань зростуть з 10,8 до 
13,8 відсотка. 

Тому метою даного видання є збереження інформації саме про 
газети, які виходили та розповсюджувалися в м. Бердичеві упродовж 
ХІХ - XXI ст. Адже газети дозволяють дослідити та зрозуміти життєву 
практику тих чи інших соціальних та професіональних прошарків суспільства 
та його окремих представників [43, 8] і створити розмаїття"
місцевих" та "людських" історій-фрагментів загальнонаціонального 
історичного дискурсу [44]. 

У XVIII ст. м. Бердичів за кількістю видавництва друкованої продукції 
посідає четверте місце після Києва, Москви та Санкт-Петербургу. 
Якщо зважати на те, що особливо чисельними на Волині були 
єврейські громади, то Бердичів став столицею єврейства. Перші документальні 
відомості щодо єврейської громади м. Бердичева датуються 
1721 роком. На 1861 р. єврейська громада міста була другою на теренах 
всієї Російської імперії. 

Бурхливим розвитком промисловості в м. Бердичеві визначається 
друга половина ХІХ ст. В цей час місто посідає друге-місце як промисловий 
центр після Києва в Київській губернії (цікавим є і той факт, 
що населення міста становило більше 70 тис. населення, серед них 80% 
-  євреї). 
Про активне культурне життя єврейської громади свідчать газети